- нотаріус
- [нота/р'іус]
-са, м. (на) -сов'і /-с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
нотаріус
Смотреть что такое "нотаріус" в других словарях:
Нотар — может означать: Наотара, или Нотар герой иранской мифологии, см. Новзар см. Нотариус … Википедия
нотаріат — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
нотаріус — а, ч. Службова особа, яка очолює нотаріальну контору, керує її роботою та здійснює нотаріальні дії … Український тлумачний словник
нотар — я/, ч., заст. Нотаріус … Український тлумачний словник
нотар — іменник чоловічого роду, істота нотаріус рідко … Орфографічний словник української мови
нотаріальний — [нотар іа/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
нотаріальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
нотаріально — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник
нотаріально — Присл. до нотаріальний … Український тлумачний словник
Нотар, А. — авт. брош. "Установка электрического освещения Ялтинского порта в Крыму" (СПб., 1901). {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
